Украинские коллаборационисты

[анри]

---Источник не назову сходу. Какие-то мемуары из памяти. Суть: ---

 

У Солженицына подобное было.

[Svetlako]

Кое-что мемуарное об низовом взаимодействии УПА и немцев "вылетающих с Украины". Источник правда советский, но я ж перевариваю Ткаченко Ессно про 44-й

 

http://warmech.narod.ru/karateli/upa3.html

 

Бывший начальник канцелярии охранного батальона 13-й танковой армии оберфельдфебель Масскиц давал свидетельские показания: "В начале марта 1944 года к нам поступил приказ, подписанный командующим армией [210] Гауффе. Его содержание сводилось к следующему: в целях активизации борьбы с советскими партизанами нашим командованием заключен договор с оуновцами о совместной борьбе против большевиков".

 

Об этом же рассказывал и захваченный в плен в мае 1944 года в районе села Берестянцы Цуманского района Волынской области фашистский офицер: "Находясь еще на станции Христиновка Киевской области, я получил приказ за подписью начальника штаба 25-й мотопехотной дивизии, в котором доводилось до нашего сведения о существовании в Западной Украине оуновской организации. В соответствии с приказом нам было запрещено предпринимать какие-либо меры против оуновцев".

...

Указания оуновского руководства находили свое воплощение в действиях исполнителей. В январе 1944 года советские войска в результате стремительного и умелого маневра овладели районным центром Домровица Ровенской области. В кольце окружения оказался фашистский гарнизон численностью в несколько сот человек, но на помощь оккупантам пришла банда "Верещака". Ее проводники вывели их из окружения и оказали помощь в переходе линии фронта в районе Луцка. За эту услугу гитлеровцы "подарили" банде четыре пушки, два миномета, шесть пулеметов, гранаты, большое количество боеприпасов.

 

[Svetlako]

2анри

Перед приходом сов. войск ОУН провела принудительную демобилизацию в ряды УПА мужского населения. Их кол-во составляло до 60: от общей численности.

 

Судя по всему толку от этих "мобилизьянтов" было немного. Во-первых, видно сколько их оказывалось в руках НКВД при проведении зачисток. Во-вторых, у УПА банально не хватало оружия, чтобы вооружить этот контингент (см. сооветствие между захваченными боевиками и количеством вооружения). На женщин - матерей красноармейцев таких воинов можно было бы еще посылать, а против обученной армии бесполезно

 

Поэтому этот контингент можно выводить как бы за скобки.

 

Его аналогом с советской стороны были истребительные батальоны ("ястребки"), но никто же не приравнивает бойкца-ястребка к кадровому бойцу.

 

 

Офф-топ

Про цитирование

 

Простейший способ при "Быстром ответе": помечаешь в чужом посту, что хочешь процитировать и жмешь в этом посту кнопочку "Цитата" (под аватарой). А там уже видно, что цитата просто помещается между тэгами

Я иногда их просто вручную cntrl-C + cntrl-V расставляю.

[Alias]

2Svetlako

Но данных по взаимодействию немецких окруженцев с УПА я пока в чистом виде не нашел. Там же линия фронта вроде затсабилизировалась на время - а в таком случае окруженцы "кончаются" быстро.

Так я не понял: сначала ты говоришь, что этих окруженцев было на тот момент в "УПА и прочих бандах" до трети, а потом - "в таком случае окруженцы "кончаются" быстро", т.е., если я правильно понимаю, окурженцы как явление в регионе вскоре исчезли.

[анри]

если я правильно понимаю, окурженцы как явление в регионе вскоре исчезли.

 

 

Вопрос не ко мне, но позвольте ответить.

Окруженцы и не могут "быть долго".

Либо они вынужденны будут разбрестись по близ лежащим хуторам и селам, попытавшись осесть там и укрыться, либо примкнуть к партизанам, причем добровольно или под "стволом" - не важно, либо выродятся в банальную банду бандитов, промышляющую грабежом, либо сдаться властям. В противном случае, они будут крайне быстро выловлены и уничтожены. И чем больше групп этих окруженцев, в той или иной местности, тем легче произойдет "чистка" и тем быстрее их обнаружат.

Да и "неприсоединившиеся" окруженцы неинтересны не кому. Местные, гражданские их сдают без сожаления, т.к. помогать пришлым чужакам во время войны - чревато. То и обременительно. Партизаны, в данном случае УПА будут таких истреблять не слабее, чем НКВД - т.к. не знают, кто перед ними.

[Alias]

2анри

Интересовало меня вообще участие этих окруженцев (для точности - солдат вермахта) в УПА.

[анри]

Alias, несколько цитат об участие немецких военнослужащих :

 

Підсумки бою на Гурбах у днях 24-25.IV.44 p.:

Наші втрати — 80 повстанців убитими, 100 ранених, помордованих наступного дня більшов., 200 убитих новозмоб. дядьків та німців; біля 400 вбитих, б. 300 зловлених (з мобіл. і цив.). більшв.

 

из показаний задержанных бандитов и немецких военнопленных, захваченных в период проведения операции частями южной группы в Кременецких лесах.

 

..захоплено полоненими 65 німців, а інших 25 - вбито..

 

Речь о выходивших вместе с УПА из окружения немцах.

Читал еще о итальянце (1 штука) и венграх(несколько штук) в УПА. Все. 20 куреней иностранцев полнейший бред. Чушь.

[Svetlako]

2Alias

Так я не понял: сначала ты говоришь, что этих окруженцев было на тот момент в "УПА и прочих бандах" до трети

 

Я ж написал "по каким-то мемуарам" в частном случае (кстати, так и не вспомнил где это было). Но ты же видишь, что точные вещи приходится выцарапывать из кучи цифр. У тебя их нет, у камрада анри их нет, у меня их тоже нет - а в источниках чехарда.

 

Вот и путаюсь вслед за ними. Но разбираюсь

 

Вот камрад Анри что-то похожее нашел

Изменено 11 января, 2008 пользователем Svetlako

[Svetlako]

2анри

Наші втрати — 80 повстанців убитими, 100 ранених, помордованих наступного дня більшов., 200 убитих новозмоб. дядьків та німців; біля 400 вбитих, б. 300 зловлених (з мобіл. і цив.). більшв

 

Обрати внимание, что в донесении (а это видимо донесение) те самые "новомобилизованные", о которых мы говорили до того выделены от повстанцев. То есть и сами УПАшники в тот момент "своими" их еще не считали. Скорее, только потенциально свои (или еще хуже - пушечное мясо, абы только в РККА не призвали).

 

Кстати, камрад.. Извини за просьбу, но если возможность такая есть, то пожалуйста, указывай хоть примерно источник. А?

Изменено 11 января, 2008 пользователем Svetlako

[анри]

Кстати, камрад.. Извини за просьбу, но если возможность такая есть, то пожалуйста, указывай хоть примерно источник. А?

 

Это мне ?

 

Да хоть всю книгу.О немцах из :

"Гурби: квітень 44-го".Авторы Тищенко и Марчук если не ошибаюсь.

 

На счет итальянца ... сбрехал. Их аж двое было :

-"Неро" - пріма капітано італійської армії, працював при штабі ВО "Буг", заарештований, доля невідома.

-Мішель Градельоно - (?—1947) Італійський офіцер. Вступив до куреня УПА «Бойки». Брав участь у боях проти більшовицьких партизанів М.Шукаєва, внутрішніх військ МДБ. Був відважним бойовиком. За неуточненими відомостями, загинув у рейді з повстанською групою на Захід.

 

Бельгієць Альберт Газенбрукс-"Західний" - диктор англійською і французькою мовою підпільної радіостанції "Вільна Україна", кодова назва "Афродита" від осені 1943 р., заарештований 7.04.1945 р. при розгромі радіостанції, вийшов на волю у 1953 р. після смерті Сталіна.

[анри]

ЦитатаСогласно «Літопису УПА» (см. т. 5, стр. 19), массовый уход украинских полицаев с немецкой службы произошел 15.03—10.04.1943 г. по приказу руководства ОУН. В специальном донесении начальника штаба Украинского штаба партизанского движения Т. А. Строкача сообщалось: «...Штаб украинских националистов (Бандеры) дня 20.3.43 г. издал приказ о формировании УПА из полицейских, казаков, бандеровцев и бульбашей» (Центральный архив Министерства обороны Российской Федерации (ЦАМО РФ), ф. 1, оп. 23, д. 523, стр. 43).

 

Если принять за основу данные профессора В. Масловского, подсчитавшего, что в Галиции в подразделениях «вспомогательной» полиции насчитывалось 12 тысяч коллаборационистов, а на Волыни — соответственно 8 тысяч, то можно с полным основанием утверждать, что шуцманы составляли главную, наиболее жестокую часть УПА.

 

 

 

Данные явно оценочные, но сам факт массированного "перехода" украинской полиции с немецкого довольствия на "УПАшное самообеспечение" в этот момент дийсно состоялся. Кстати, при этом пошло замещение полицейского контингента поляками и это стало одной из многих предпосылок последующей резни.

 

 

Так и есть.

"Летопись УПА" (есть англиская и украинская версии), "Нова сериiя", Том 2.Он называется "Волинь i Полiсся: УПА та запiлля. 1943-1944. Документи i матерiали", открываем и читаем :

 

-"Значно загострилася воєнно-політична ситуація на ПЗУЗ по ініційованому ОУНСД "виході в ліс" у березні-квітні 1943 р. спровокованої німецькими репресіями української допоміжної поліції та пов'язані з цим подальші події. Загальна кількість поліцаїв, які залишили службу, обраховувалася в 4.75 тис. чоловік. Багато втікачів було з часом залучено до новостворюваної ОУНСД повстанської армії. "Це були, − за словами старшини штабу УПА полк. М. Омелюсіка, − основні кадри сяк-так вишколених людей для розгортання більших відділів УПА".

 

Подтверждает это и Мирчук :

-Між 20 і 30 березня(марта?) ц. р. на сторону УПА перейшло багато станиць Шуцманшафту в Луччині і Ковельщині.

-Біля 27 березня ц. р. відділ УПА в порозумінні з місцевою шуцоліціею опанували м. Олику.

-В днях 2-4 квітня(апрель?) ц. р. на наказ команди УПА місцевий Шуцманшафт опанував м. Горохів.

- В Беревжцях місцевий відділ Шуцманшафту напав несподівано на німців і всіх їх зліквідував.

- В наслідок цього цілий терен опанований повстанцями.Майже всі шуцмани з Крем'янеччини перейшли на сторону УПА.

 

А вот что пишет Шаньковского :

-"значним піднесенням УПА" був "масовий перехід усіх українців-"шуцманів", що стався між 15.III. і 10.IV. "Шуцмани" перейшли до УПА переважно зі зброєю в руках...".

 

Ранее я писал, что в Чисельність УПА-"Південь" ... у серпні 1944 р. складала близько 4 тис. вояків, що разом з мережею підпілля давало до 8 тис. учасників визвольно го руху.

 

Сравните эти цифры , c цифрами ушедших в леса полицаев и получится, что более половины замарали себя сотрудничеством с оккупантами.

 

Вот еще чуть-чуть о связях ОУН с немцами.

 

-Розвідувальнo-диверсійні кадри з членів ОУН почали готуватися ще з метою застосування проти Польщі в разі війни з нею Німеччини та для інспірування повстання у тилу польських військ. Оперативне супроводження переходу згаданих кадрів ОУН через радянсько-німецький контроль покладалося на СБ, вона ж повинна була встановлювати зв'язок із затриманими членами організації. Тільки у 1940 р. радянські прикордонники затримали до 5000 агентів абверу, більшість з яких належала до ОУН.

 

И это при том, что общая численность ОУН на тот момент составляла всего чуть более 20.000 членов.

Читаем :

-За даними звіту Крайового Провідника ОУН(Б) на ЗУЗ І.Климіва-Легенди, сіткою ОУН було охоплено до половини населених пунктів, а загальна чисельність членів ОУН в регіоні на літо 1941 р. досягала 20 тис.

 

То есть каждый четвертый являлся агентом абвера. И это речь о пойманых и ликвидированных. А сколько не поймали ?

Ну о батальонах "Нахтигаль" и "Роланд" и так все слышали. А подвести черту о том, на сколько тесно ОУН сотрудничало с Германией можно словами С.Бандеры :

 

-"Коли ж Німеччина пішла війною проти Росії, нашого ворога, то Україна не могла прийняти неприхильно цього факту... Тому наша лінія дії була чітка: невідступне відстоювання її - готовність до приязних взаємин і до спільної війни проти большевицької Росії і тільки проти неї".

 

И прошу обратить внимание. Все цитаты взяты непосредственно у бандеровских летописцев. Тут уже на происки "клятых москалей" и "кровавой гебни" не спишешь.

[Bogun]

2анри

А подвести черту о том, на сколько тесно ОУН сотрудничало с Германией можно словами С.Бандеры :

 

-"Коли ж Німеччина пішла війною проти Росії, нашого ворога, то Україна не могла прийняти неприхильно цього факту... Тому наша лінія дії була чітка: невідступне відстоювання її - готовність до приязних взаємин і до спільної війни проти большевицької Росії і тільки проти неї

Черту можно подвести не лишь на сколько тесно,ибо так информация будет не полной, а и на протяжении какого времени ОУН сотрудничало с Германией...

[Svetlako]

То есть вытанцовывается такая картинка.

 

Костяк высшего руководства УПА ковался Абвером в Нахтигале и потом 201-м шуцманшафте. Костяк среднего руководства - это немецкие полицаи командного звена. Обученные боевики - рядовые полицаи. А дальше безоружное пушечное мясо. Те самые "призванные", которых частично собирали по селам, частично отбивали у красноармейских призывных команд. Вот этих людей мне искренне жаль - они-то тут совсем сбоку припека, а их сразу на "крещение кровью" и дальше якобы обратной дороги нет...

 

 

Нота Бене: Я так понимаю, что часть полицаев - это дезертиры РККА времен 41-го года (первого прохождения фронта через эти места и первого моб.призыва), то есть эти люди становясь в ряды УПА были уже предателями присяги дважды - и СССР и Германии. Охренеть какой специфически идейный кадровый состав... Хорошо бы его распроцентовать...

 

А вообще еще раз - респект за материалы.

[Bogun]

2Svetlako

В женском платье на ходулях, прячущийся под печкой и сосущий молочко из трубочки... Ладно, Бог - судья.

Вот именно, Бог - судья. Конкретно данный момент - абсолютно ни о чем постыдном не говорит.

[Bogun]

2Svetlako

Костяк высшего руководства УПА ковался Абвером в Нахтигале и потом 201-м шуцманшафте

Встречный вопрос - а где ковался костяк будущего руководства СССР? Ленин откуда поддержку получал? По-моему тож из Германии. А где ковался костяк Аль-Каиды? И против кого он потом обернулся? Тоже самое. Пусть временно допустим что костяк верхушки УПА ковался Германией, но потом он обернулся против той же Германии.

[Svetlako]

2Bogun

Встречный вопрос - а где ковался костяк будущего руководства СССР? Ленин откуда поддержку получал? По-моему тож из Германии. А где ковался костяк Аль-Каиды? И против кого он потом обернулся? Тоже самое. Пусть временно допустим что костяк верхушки УПА ковался Германией, но потом он обернулся против той же Германии.

 

Про Ай-Кайеду не скажу, а про СНК первого созыва пожалуйста

 

СНК: предсовнаркома - Ленин, наркомвнудел - Рыков, наркомзем - Милютин, наркомпрос - Луначарский, наркоминдел - Троцкий, наркомнац - Сталин

 

Ну и кто тут еще "пгонемецкие товагисчи"? Сталин, что ли? Или Рыков? Или Троцкий?

 

А теперь дайте мне списочек высшего руководства ОУН-УПА первого созыва и я вам пофамильно распишу где и как они сотрудничали с немцами.

[анри]

на протяжении какого времени ОУН сотрудничало с Германией...

 

Ну судя по тому, что пишут сами бандеровские летописцы сотрудничество началось еще до войны (первым ОУН (М), потом и ОУН(Б) ) и продолжалось в плоть до прихода сов. войск на территорию Зап. Украины в 1944г.

Вы знаете к примеру, что ОУН (б) мало того, что присвоило своим боевым отрядам чужое название позаимствовав его у формирований Бульбы-Боровца, так они еще и к созданию собственно УПА, имеют вобщем то весьма смутное отношение ? Дело в том, что первые вооруженные отделы появившиеся на Волыни, например Довбеш-Коробки к ОУН отношения не имели и возникли стихийно. Чуть позже, понимая, что ситуация выходит из под контроля, а националисты теряют поддержку народа, лидеры ОУН(б) направили туда своих людей, а именно : Клячкивского (Клим Савур) и Василя Ивахива (Сом, Cонар) взять разрозненные группы сопротивленцев из числа местных жителей находившихся в оппозиции и Кремлю и Варшаве, под свой контроль.

 

А вот еще о сотрудничестве. Обратите внимание на даты.

 

17–23 лютого 1943 p. у селі Теребера або Валуйки. що неподалік Олеська Львівської області відбулася III Конференція ОУН. Взяли в ній, між іншим, участь Микола Лебедь, Роман Шухевич, Василь Охрімович – “Гармаш”, Дмитро Маївський – “Косар”, Зіновій Матла – “Тарас”, Роман Кравчук – “Петро”, Михайло Степаняк – “Сергій” та Дмитро Клячківський.

Під час дискусії делегати звернули увагу на те, що Німеччина все-таки буде переможена СССР. Тому частина з них висловлювалася за те, щоб якнайшвидше розпочати боротьбу з німцями. Степаняк запропонував навіть почати повстання проти німців й увільнити Україну з-під окупації до приходу Червоної армії. Однак, з іншого боку, делегати вказували на конечність боротьби ОУН із совєтами і поляками. На них як найбільших ворогів України, між іншим, вказували Роман Шухевич і Дмитро Клячківський.

 

М. Лебедь і М. Степаняк вважали, що УПА скомпрометувала себе бандитськими діями проти польського населення(!!!) так, як ОУН скомпрометувала себе співробітництвом з німцями (!!!).

 

Промежуточный итог. На февраль(лютый)1943г. ОУН-УПА никакой борьбы с немцами не вело. Один из лидеров ОУН(Степаняк) только ПРЕДЛАГАЛ начать ... чему весьма противились Шухевич и Клячкивский, нынешнии герои этой "борьбы" ...

Так же не кто нибудь, а Лебедь открытым текстом обвиняет ОУН в сотрудничестве с немцами и зверствах против поляков!!!

 

А потом ведь была начата деполонизация и усиливалась борьба с возрастающим давлением просов. партизан.

Вопрос - когда же они с немцами воевали ? В прошлой жизни ?

[Bogun]

2Svetlako

СНК: предсовнаркома - Ленин, наркомвнудел - Рыков, наркомзем - Милютин, наркомпрос - Луначарский, наркоминдел - Троцкий, наркомнац - Сталин

 

Да много и не надо. Ленин - он один такой. Самый великий и самый идейный. (не будем сейчас говорить о Троцком и Ко - лишь о признанной легенде и олицетворении)

 

Про Ай-Кайеду не скажу

Так по-моему в США и готовили Бен-Ладена...

 

 

ОУН

Утворена на І Конгресі укр. націоналістів у Відні 28.1-3.2.1929 об'єднанням Групи Укр. Націоналістичної Молоді у Празі, Легії Укр. Націоналістів в Подєбрадах, Союзу Укр. Націоналістичної Молоді у Львові і Української Військової Організації (УВО). Керівний орган - Провід Укр. Націоналістів (ПУН): Є.Коновалець (голова), Д.Андрієвський, Ю.Вассиян, Д.Демчук, М.Капустянський, П.Кожевників, Л.Костарів, В.Мартинець, М.Сціборський, гол. суддя - Я.Дуб, гол. контрольний - Я.Моралевич. Осідок гол. ПУН: Женева (1929-36), Рим (1936-40), Берлін (1940-45), Люксембург (1945-64), пізн. Париж. Найвищим органом був Конгрес або Великий Збір. Терени діяльності поділялись на краї, інспекторати, області, округи, надрайони, райони, станиці, на чолі яких стояли проводи або екзекутиви. Найнижча огр. одиниця - звено, не менше 3 чл. В Україні крайовий провід - КЕ ОУН ЗУЗ створений у лютому 1930, провідник - Б.Кравців (За [251ч.4.98, Я.Сватко] першим був С.Охримович, опiсля - i.Габрусевич. Пізн. Ю.Головінський, Б.Гнатевич, Б.Кордюк, С.Бандера, Л.Ребет, М.Тураш, В.Тимчій, О.Грицак, Д.Мирон, І.Климів, М.Лебедь, В.Охримович, Р.Кравчук, М.Степаняк, З.Красівський. Діяли крайові проводи і на інших укр. землях. Крайова Екзекутива складалась із референтур: організаційна (мала молодіжну підреферентуру - Юнацтво, Дорост), політична (підреферентури політ. розвідки, пропаганди, суспільних справ, ідеологічно-політичного вишколу), фінансова, бойово-розвідувальна. Екзекутиви нижчих рівнів мали подібну структуру. Мета - відновлення самостійної укр. держави рев. методами боротьби проти окупантів, передумова - перевиховання укр. людини, відродження нації. ОУН розглядалась не як партія, а як ідеологічно-політичний рух. Відстоювала принцип трудової приватної власності на землю, в промисловості і торгівлі, удержавлення лісів, копалин, залізниць і важливих для оборони держави видів промисловості. Була найактивнішою укр. політичною силою на Зах. Україні та еміграції. Гол. акції проти польської окупаційної влади: 1930 масові підпали фільварків, що викликало пацифікації, шкільна акція проти польонізації шкільництва, вбивство М.Лемиком А.Майлова на знак протесту проти організованого большевиками голоду, вбивство Г.Мацейком міністра Пєрацького, відповідального за репресії проти українців, організація і участь в сел. і робітничих страйках, в організації політичного життя ї збройної оборони Карпатської України. Окупанти відповідали масовими репресіями, та на місце арештованих, засуджених приходили нові кадри. ОУН намагалась поширити впливи також в УССР. Жертвою цих намагань 23.5.1938 впав Коновалець від бомби, переданої йому агентом НКВД Валюхом (П.Судоплатов).. Головою ПУН став А.Мельник. Молодші члени ОУН, гол. крайовики, що вийшли з тюрем з війною, не визнали законності перебрання керівництва Мельником, висловлювали недовіру іншим членам ПУН ( О.Сеник, Я.Барановський, М.Сціборський), тактиці ПУН. 10.2.1940 був створений Рев. Провід ОУН на чолі з Бандерою, вибір якого підтвердив ІІ ВЗ ОУН в квітні 1941, виключив З ОУН Мельника і його прихильників.. Те саме зробив ПУН щодо бандерівців. Вiдтодi вживаються назви ОУН-б (також ОУН-р - революцiйна, ОУН СД - соборникiв-державникiв) i ОУН-м - частина органiзацiї,що залищилась з Мельником. Напередодні нім.-сов. війни ОУН-б в порозумінні з нім. військ. колами сформувала два курені: "Нахтігаль" і "Роланд". З вибухом війни обидві фракції розбудовували свої позиції в зах. областях і вислали похідні групи в центральні та східні області.. ОУН-б 30.6.1941 проголосила у Львові створення Укр. держави і утворила Укр. Держ. Правління (УДП) з Я.Стецьком на чолі. Німці заарештували Бандеру і Стецька і продержали в ув'язненні майже до кінця 1944. А 15.9.1941 провели масові арешти членів ОУН-б, багатьох знищили. Ті, що залишились на волі, перейшли в підпілля. Провід перебрав другий заступник Бандери М.Лебедь. В грудні 1941 в Києві зарештовані і в лютому розстріляні провідні діячі ОУН-м О.Теліга, О.Чемеринський, І.Рогач, П.Олійник і.ін. Організація теж частково перейшла в підпілля. Мельник був арештований в січні 1944. ОУН-б відразу вела організовану боротьбу проти німців. ОУН-м співпрацювала з Поліською Січею М.Боровця. Восени 1942 обидві ОУН сформували військові відділи на Волині і Поліссі. Весною ОУН-б розбудувала УПА, яка восени абсорбувала Поліську Січ і відділи ОУН-м. Від 1943 ОУН-б очолив Р.Шухевич. Провідними членами в той час були: М.Арсенич, Я.Бусел, Р.Волошин, О.Гасин, Д.Грицай, І.Климів, Д.Клячівський Р.Кравчук, В.Кук, М.Лебедь, О.Логуш, Д.Маївський, З.Матла, Д.Мирон, В.Охримович, М.Прокоп, Д.Ребет, В.Сидор, Я.Старух, М.Степаняк. ОУН-м: О.Бойків, Ю.Бойко, О.Бойдуник, Я.Гайвас, Л.Зибачинський, О.Кандиба, М.Капустянський, Д.Квітковський, З.Книш, Б.Коник, Б.Кентаржинський, М.Кузьмик, В.Мартинець, Є.Мацях, Р.Сушко, О.Штуль, Я.Шумедла. В кінці війни більшість кадрів ОУН-м емігрувала, ОУН-б - залишилась і очолювала протибільшовицьку боротьбу. 5.3.1950 загинув Р.Шухевич, 1954 потрапив в лапи КГБ його наступник В.Кук. Загинули члени Проводу Волошин, Бусел, Клячківський, Маївський, Грицай, Гасин, Арсенич, Федун, Сидор, Дякiв, Охримович. На еміграції Мельник знов очолив ПУН, Бандера став у проводі створених у лютому 1946 Закордонних Частин (ЗЧ ОУН). Скоро виник конфлікт за програмові і устроєві позиції ОУН. Бандері закидали догматизм, неприйняття демократичних принципів ІІІ НВЗ 1943. В серпні 1948 були виключені з ЗЧ ОУН І.Бутковський, о. І.Гриньох, М.Лебедь, З.Марцюк, В.Охримович, М.Прокоп, Д.Ребет, Л.Ребет, В.Стахів, Є.Стахів та ін. 1954 - новий розкол на тлі програмових розходжень. З.Матла, Л.Ребет утворили нову організацію (тзв. "двійкарі") з назвою ОУН-з (за кордоном). Перший голова - Л.Ребет, опісля Р.Ільницький, Б.Кордюк. Після вбивства Бандери 1959 головою ЗЧ ОУН став С.Ленкавський, З 1968 - Я.Стецько. Того ж року він був вибраний головою ОУН. Після його смерті 1981 - В.Олеськів,..1991 - С.Стецько, 2000 р. - Я.Гайдамаха Головою ПУН після смерті Мельника 1964 став О.Штуль, М.Плав'юк. Найчисленнішою з 3-х організацій і найбільш впливовою є ЗЧ ОУН [ЕУ т. 5, М.Прокоп]

Перевод если надо - запрашивайте.

[Bogun]

Українська Повстанча Армiя (УПА)

 

Військова формація, створена з метою оборони населення від терору окупантів і виборення Української Самостійної Соборної Держави. Перші відділи постали восени 1942. Створення УПА офіційно реєструється датою 14.10.1942 (постанова УГВР від 30.5.1947). Бойові дії фактично почала в лютому 1943. Назва походить від ІІ Зимового походу армії УНР під. кер. Ю.Тютюнника 1921 р. ОУН почала організувати антинацистський опір ще з вересня 1941. Восени 1942 під кер. С.Качинського організуються і вишколюються відділи на Поліссі. 7.2.1943 сотня Г.Перегійняка розгромила поліцію в м. Володимирець (півн. Рівненщина). 3 Конференція ОУН СД 17-21.2.1943 прийняла рішення перейти у відкриту збройну боротьбу з нім. режимом. Швидко зростає кількість бойових відділів, акцій, розширяються терени дій. До УПА переходить більшість укр. вартівничої та допоміжної поліції. Необхідність єдиних дій проти нім. карателів привела до приєднання до УПА мельниківських повстанських загонів в липні 1943, а також залишків УНРА - армії Т.Бульби в серпні. На кінець 1943 терен дій охоплював 4 воєнні округи (ВО) або Групи: "Заграва" - півн. Рівненщина і півд. Пинщина, к-р пор. І.Литвинчук - "Дубовий"; "Турів" - Волинська та півд. Берестейської обл., пор. Ю.Стельмащук-"Рудий"; "Богун" - півд. Рівненщина, Кременеччина, частково сх. Поділля, пор. П.Олійник-"Еней"; "Тютюнник" - Житомирська обл, пор. Ф.Ооробець-"Верещака". Ходили також рейдами в Кам.-Подільську, Вінницьку, Черкаську обл., допомагали місцевій сітці нищити нацистів, формувати повстанські відділи. Перший Гол. к-р УПА - Д.Клячківський-"Клим Савур", шефи КВШ - В.Івахів-"Сонар", В.Сидор-"Шелест", Л.Ступницький-"Гончаренко". До УПА масово переходили був. полонені ЧА, з яких німці творили помічні відділи (найчисленнішими були азербайджанські, узбецькі, грузинські, татарські). Восени в УПА їх було 1-2 тис (за О.Тищенко, ШП 26.4.01 до кiнця 1943 кiлькiсть iнтернацiональних бiйцiв в УПА сягала 10000 чол. При штабi УПА координатором цих вiддiлiв був Д.Карпенко. Була тайна умова з мадярами (їх відділи охороняли шляхи та залізниці) про ненапад, обмін продуктів на зброю, інформацію. В Галичині військовий вишкіл молоді проводиться від 1941 р. під кер. КВШ (Л.Павлишин-"Вовк"). З червня 1943 організуються відділи Укр. Народної Самооборони під ком. пор. О.Луцького - "Андрієнка". В грудні перетворюється в регулярну УПА. Мала 6 Груп (ВО): ВО-1 - Львів і Янівський полігон, хор. Харків-"Хмара"; ВО-2 - Львівська обл., Любачівщина, Холмщина, пор. О.Линда-"Ярема" (пізн. м-р В.Левкович-"Вороний"), ВО-3 - Терноп. обл. (без Кременеччини) і Рогатинщина, хор. О.Польовий-"Остап" (пізн. В.Якубовський-"Бондаренко"); ВО-4 - Станисл. обл. і Буковина, пор. І.Бутковський-"Гуцул" (пізн. м-р. М.Твердохліб-"Грім"); ВО-5 - Дрогобицька. обл., пор. Белейлович -"Дзвінчук"; ВО-6 - Лемк., Перем., Яросл., хор. Я.Чорній-"Ударник" (пізн. М.Онишкевич-"Орест"). В листопаді 1943 створена Головна команда і Головний військ. штаб (ГВШ). Гол. командир - підполк. Р.Шухевич-"Тарас Чупринка", шеф ГВШ - м-р Д.Грицай-"Перебийніс", заст. - сот. О.Гасин-"Лицар". Первісна УПА на Волині і Поліссі дістала назву "УПА-Північ", к-р м-р Д.Клячківський. Мала 3 ВО ("Турів", "Заграва" і "Тютюнник"), від серпня 1944 - 2 ("Завихост" і "444"). В Галичині -"УПА-Захід", м-р В.Сидор. В лютому 1945 переформована на 4 округи, кожна складалась з тактичних відтинків (ТВ). В кінці січня 1944 на тер. Півд. Рівненщини організувалась "УПА-Південь" (часом називали "УПА-Схід"). Сюди ввійшли більшість відділів Групи "Богун" з УПА- Північ, повстанські відділи Кам.-Поділь., Вінн. та сх. теренів К-р - В.Кук-"Леміш". Після 1944 р. фактично перестала діяти. ГВШ, штаби ГВО і ВО мали 7 управлінь (відділів): оперативний, розвідчий, постачання, персональний, вишкільний, політичного виховання, військ. інспекторів. Основною бойовою одиницею була сотня. 1943-45 більшість сотень були об'єднані в курені, в деяких теренах два і більше куренів тимчасово творили загін. Військові одиниці однієї ВО творили "групу" (аналог дивізії), всі групи однієї ГВО - корпус. Сотня мала 3 чоти по 3 рої (на початках по 4 чоти, 4 рої). Рій - 10-12 вояків, 1 легкий кулемет, 2-3 автомати, решта - кріси. Почет сотенного: політвиховник, бунчужний, санітар, зв'язкові, деколи рій ВПЖ, розвідників чи важкої зброї. Штатний склад сотні - 163 вояка. До літа 1944 часом мали 180-200, від осені 100-130, 1946-49 наполовину менше. Зброю, амуніцію, одяг здобували від ворога.. Найпопулярніша зброя - ППШ, РПД. Курінь мав 2-3 сотні, деколи ще окремі чоти: ВПЖ, важких кулеметів, сотенних мінометів, розвідчої кінноти. В почті чи штабі куреня - шеф штабу або адъютант, політвиховник, часом бунчужний, капелян, лікар, в УПА-Північ референт СБ. Один із сотенних - заступник курінного. З 2-ї пол. 1944 в УПА-Північ і УПА-Південь тактичною одиницею стала бригада (б. 400 людей). Ділилася на загони, ті - на відділи і підвідділи. 1945 відділи і підвідділи прийнялися і в УПА-Захід. УПА це гол. піхота, та 1943-44 були окремі сотні кінноти і легких гармат, кінні розвідчі чоти в куренях.

 

Військові звання. Рядові: стрілець, ст. стрілець; підстаршинські: вістун, ст. вістун, булавний, ст. булавний; старшинські: хорунжий, поручник, сотник,майор, підполковник, полковник, генерал-хорунжий, генерал-поручник, генерал-полковник (два останні були передбачені, не присвоювались). Функційні: ройовий, чотовий, сотенний, курінний, к-р загону або ТВ, к-р ВО, крайовий к-р УПА, гол. к-р УПА. В січні 1944 введені функційні відзнаки. Пізн. відмовились від них, щоб не деконспірувати командирів. Відзнак для військових звань не було.

 

Нагороди і відзначення (введені в січні 1944): Золотий Хрест бойової заслуги 1 та 2 кл., Срібний Хрест бойової заслуги 1 та 2 кл., Бронзовий Хрест бойової заслуги, Вирізнення в наказі КВШ, Похвала в наказі ВО, Признання в наказі відділу. Золотий Хрест заслуги, Срібний Хрест заслуги, Бронзовий Хрест заслуги - за працю для УПА, гол. членів теренової сітки, політвиховників чи цивільних осіб. За поранення - Срібна зірка, 5 поранень - Золота зірка. Нагороди оголошувались в наказах і підпільних публікаціях. Металеві відзнаки - хрести з'явились тільки в 1951, виготовлені за проєктом Н.Хасевича. Кістяком творіння УПА, рушійною силою була ОУН. Коли військові штаби і бойові відділи сформувались в окрему військову структуру, сітка ОУН перебрала на себе функції запілля: безпека і контррозвідка, медично-суспільна опіка (УЧХ), резерв (самооборонні кущеві відділи - СКВ), постачання. Від липня 1944 керівним органом воюючої України стає УГВР. Вона ухвалює всі стратегічні рішення, присвоює військові звання (від майора і вище), затверджує найвищі відзначення. 1948 встановила нагороду "Медаль за бортьбу в особливо важких умовах".

 

Кадри. В УПА йшли в осн. добровольці із всіх областей, всіх прошарків. Переважала сільська молодь з найближчих околиць. Початковий вишкіл тривав коло місяця. Старшин готовили протягом 4 міс. у вишкільних сотнях, куренях, школах. В період швидкого росту УПА 1943-44 найбільше молодших командирів отримували призначення на базі вирізнення під час бойових дій. Великою потребою був медичний персонал, членами якого великим відсотком стали лікарі-євреї.

 

Чисельність. Нім. і сов. джерела дають дуже перебільшені дані 100-250 тис. За даними ОУН свою найвищу чисельність УПА досягнула в 1944 р. і цей рівень ніколи не перевищував 25-30 тис. вояків. Сума всіх, хто воював у різні періоди, розуміється, в кілька разів вища. Після боїв весною і літом 1944 р. в УПА-Північ залишилось всього 11 куренів (бригад), в УПА-Південь - 3. Відділи, сформовані з інших національностей, були розбиті, або перейшли до большевиків. В січні-квітні 1946 НКВД провело тзв. Зимову або Велику блокаду. УПА зазнала великих втрат - до 40 відсотків. УГВР і ГВШ рішили в червні демобілізувати відділи, перевести їх в збройне підпілля. Весною 1947 влада Польщі розпочала акцію "Wisla" - депортацію і розпорошення в Зах. Польщі залишків укр. населення, що оминули виселення до сов. України. Задіяли понад 20 тис. війська. УПА групи "Сян" (16 бойових сотень) проривались до УССР або через Чехословаччину до Зах.Німеччини. Група перестала існувати. Відділи УПА-Північ припинили дії уже літом 1946, літом 1947 були демобілізовані останні відділи ВО "Буг" і "Лисоня". 1948-49 ще були активні дії в карпатській групі "Говерля". 3.9.1949 ГВШ видав наказ про розформування ще активних штабів і бойових одиниць. Після смерті ген.-хорунжого Р.Шухевича 5.3.1950 збройне підпілля веде дальше боротьбу під проводом полк. В.Кука до травня 1954 р. Деякі клітини на окремих територіях діяли набагато довше (окремі бої були в 60-х рр.). Упродовж 10-річчя боротьби проти відновлення більшовицької влади (1944-54) "компетентні органи" зареєстрували 14 424 нападів, сутичок, акцій. З боку окупанта загинуло біля 55 тис. осіб - 30 тис. вояків НКВД чи ЧА, 25 тис. "мирних жителів". Серед них 30 секретарів райкомів, 32 голови і заст. райвиконкомів, 37 комс. секретарів, 267 голів колгоспів, 1454 голів сільрад, сотні депутатів, тисячі агітаторів, донощиків. Очевидно, сюди входять і тисячі жертв, замордованих енкаведистами, що маскувалися під УПА чи СБ. За сов. джерелами, від 1944 до 1946 загинуло 56 тис. "бандерівців", 108 тис потрапило в полон, 48 тис. амнестовані. Абсолютна більшість з них це беззбройні, непричетні до боротьби люди. Крім того, в 1944-51 рр. з Зах. України запроторено на Сибір 203 тис., багато з яких померли уже в дорозі на заслання. Численні втрати та довгий період боротьби вказують на те, що це був масовий опір і мав широку підтримку населення. Пам'ять про бортьбу УПА впливала великою мірою на хід подій, що завершився проголошенням відродженої незалежності України, створенням власних збройних сил, поверненням державних символів, під якими боролись, вмирали, витримували довголітні катування члени збройного підпілля та вояки УПА [195].

 

УПА - Присяга

 

Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю усіх Найкращих Синів України, та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Укрїнського:

 

Боротися за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіми ворогами України.

 

Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.

 

Буду чесним, дисциплінованим і революціно-пильним воїном.

 

Буду виконувати всі накази зверхників.

 

Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

 

Буду гідним побратимом у бою та бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

 

Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон

 

Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського народу.

 

Затверджена УГВР і введена наказом ГВШ ч.7, 19.7.1944. Надрукована у підпільному журналі "Повстанець" ч.1, грудень 1944 [103].

 

http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/sch.html

2Svetlako

Распишите.

Изменено 12 января, 2008 пользователем Bogun

[Bogun]

2анри

Вопрос не когда начали, вопрос - когда прекратили? Тогда, когда интересы разошлись.

Ленин когда начал? Сталин когда прекратил? Сталин - пособник фашистов? Да, пока интересы совпадали, прекратил сотрудничество когда? Когда интересы разошлись. В чем разница? (я имею ввиду не в личностях, а в сотрудничестве)

Изменено 12 января, 2008 пользователем Bogun

[xcb]

2Bogun

Да много и не надо. Ленин - он один такой. Самый великий и самый идейный. (не будем сейчас говорить о Троцком и Ко - лишь о признанной легенде и олицетворении)

Слушайте, ну тут же не Юмор в конце концов. Вы что действительно не представляете, кто остальные описанные там люди, и какая у них была власть?

[vergen]

2Bogun

Сталин - пособник фашистов?

нет.

 

Да, пока интересы совпадали, прекратил сотрудничество когда?

спросите лучше когда начал - оно показательнее.

 

Когда интересы разошлись

ага 22 июня - явное расхождение интересов

 

В чем разница?

между кем и кем.

 

Встречный вопрос - а где ковался костяк будущего руководства СССР?

в РИ.

 

Ленин откуда поддержку получал? По-моему тож из Германии.

надо только добавить "может быть и из германии"

 

Пусть временно допустим что костяк верхушки УПА ковался Германией, но потом он обернулся против той же Германии.

но он не обернулся.

[анри]

2анриВопрос не когда начали, вопрос - когда прекратили? Тогда, когда интересы разошлись.

 

Я понял, понял.

Именно по этому и привел цитату на счет III Конференции ОУН. И дату - 17–23 лютого 1943 p.

Помоему в июне 1943г. началась деполонизация. А межфракционная борьба ? ОУН(Б) против ОУЕ(М) и против Бульбы-Боровца. При таких раскладах не до немцев. Явно.

В борьбе против советов ОУН вообще до последнего с немцами сотрудничало. Разве нет ?

 

Я к тому, что очень тяжело говорить "когда начали и когда прекратили".

Формально прекратили еще в 1941 после того как немцы арестами отреагировали на провозглашение независимости.

Реально сотрудничали до последнего и при этом ловко пользовались этой "дружбой". Ведь теже полицейские по призыву ОУН ушли в леса не с пустыми руками, а прихватив с собой массу ОРБП и др. снаряжения.

Да и немцам подобные отношения были крайне выгодны. В первый период они вроде бы загнали в подполье и ликвидировали самых непремиримых и агрессивных националистов, но полностью гнобить их не стали, широко пользовались их услугами в борьбе с польским и сов. подпольем и партизанами ... Политика разделяй и властвуй.

А с приближением сов. войск немцам и ОУН уже взаимно было выгодно сотрудничество. Германию интересовало мощное сопротивление в тылу у советов, а ОУН вооружение. Мне тяжело сейчас искать ссылки , но я читал у националистических авторов о закладке десятков бункеров немецкими инженерными частями и дальнейшей их передаче в собственность ОУН. И ПРОИСХОДИЛО ЭТО УЖЕ В 1944г.

Так, что нападать они на немцев нападали но весьма слабо и исключительно по инициативе командиров среднего и мелкого звена.

[Svetlako]

2анри

В борьбе против советов ОУН вообще до последнего с немцами сотрудничало. Разве нет

 

Когда все "заксенхаузские сидельцы" были освобождены? Бандера ЕМНИП в августе 1944-го. Чего ж это он согласился делать чтобы главного ОУНовца взяли и освободили (ну Мельника пока не трогаем - он пока в герои Украины не планируется). Видимо, Бандера объяснил Гиммлеру, что будет по последней капли крови бороться с немцами вместе с УПА А тот его поцеловал "и прослезился" (с) Булгаков

 

А если серьезно и Мельник и Бандера и еще с десяток "резервистов" были выпущены из шарашек именно для того, чтобы активизировать сотрудничество ОУН с Германией. Что удалось сделать. Бандера в Кракове во взаимодействии с абверкомандой 202 занялся формированием "новых кадров" для УПА.

 

Или мне краинские оппоненты скажут, что Бандеру тогда не признавали за лидера Шухевич и Ко?

 

Вот и получается, что идеологом ОУН-УПА был в конце 1944 и начале 45-го человек, находившийся на свободе среди нацистов и работавший (как следствие) в тот момент в четких интересах Германии.

 

Или придется сделать "открытие", что он в Кракове подпольщиком сидел

 

Кстати, ессно этот период в официальных украинских биографиях Бандеры освещается ... никак.

Изменено 12 января, 2008 пользователем Svetlako

[Bogun]

2Svetlako

Вот и получается, что идеологом ОУН-УПА был в конце 1944 и начале 45-го человек

 

вы же сказали основателей? я искал...

 

Кстати, ессно этот период в официальных украинских биографиях Бандеры освещается ... никак.

 

отчего же? освещается. Был в плену.